Фільм Тома Хупера "Король говорить” отримав багато відзнак на міжнародних фестивалях. Очевидно, що Британська академія не могла залишити поза увагою фільм про власну історію, розіграну за усіма найвищими стандартами успішного сценарію. В манері англійського стилю, не була упущена жодна деталь. Кожний крок короля на шляху до перемоги над собою супроводжується надмірною англійською стриманістю, зрідка ця стриманість обривається, коли головний герой, а він ж бо король несподівано підвищує тон або ж лається.

       Народ бачить свого короля лише на знімках або ж чує його голос, а коли голос видає усі страхи минулого у вигляді заїкання, тоді на поміч приходить актор- логопед, який як у дзеркалі розкриває  внутрішню боротьбу короля з власним страхом провини.

        Тема високого і низького, короля і блазня у ХХ ст. у фільмі розкривається завдяки мовленнєвій проблемі короля. Тепер начебто над королем можна потішатися. Але не смішно. Фільм сповнений палкої самовіддачі, самопожертви, хоч і товчеться навколо однієї проблеми – лікування короля, і сам факт, що події у фільмі відображають історичну правду, робить сприйняття сюжету  драматичнішим і близьким серцю кожного англійця. Справді англійці можуть собою пишатися!

Переглянути цей фільм ви можете >>тут<<